Наш Чечельник - історія і фото

Герб Чечельника - на святкуванні дня селиша - 2016 рікЧечельник - адміністративний центр однойменного району Вінницької області, який почали заселяти  ще за  часи трипільської культури. А в ХVІ ст. в долині річки Савранка заснувався сучасний Чечельник. Найдавніша згадка про Чечельник відноситься до 1529 року. В документах йдеться про польські та литовські сторожі, які мали стежити за рухом татар.
Один з найвіддаленіших районів Вінницької області. Відстань до обласного центру 191 км, сполучення автодорогою.
На південному заході селище межує з с. Попова Гребля, на заході с. Вербка, півночі с. Білий Камінь, на сході с. Тартак.
Площа селища - 1073 га. Найбільша його протяжність зі сходу на захід становить - 10 км, з півночі на південь - 6 км.
Населення 5,1 тис. чоловік. Основна частина населення українці. На території селища проживають також росіяни, поляки, євреї, цигани, білоруси, інші.
Це - сільськогосподарський район.
Як і ким засновано Чечельник, на сьогодні встановити важко. У 1978 році на території селища знайдене поселення часів трипільської культури кінця IV - початку ІІІ тис. до н.е. та черняхівської культури ІІ-V століття н.е. У кінці XV - на початку XVI століть тут, як і на півдні Київщини, формувалося козацтво. З тих часів у Чечельнику збереглася складна система підземних ходів, висота яких - до двох метрів, у цих ходах було зроблено чимало знахідок козацьких часів. Район багатий на пам'ятки архітектури.
З 1635 до початку XX ст. Чечельник вважався містечком. Жителі містечка брали участь у визвольній війні українського народу.
Не один раз на містечко здійснювались напади татар  
та гайдамаків.
З возз'єднанням Правобережної України з Росією Чечельник увійшов до складу Росії, Подільської губернії. 1794 року царський уряд купив Чечельник у Любомирських і подарував графові Гудовичу. Наступного року, після утворення Ольгопільського повіту, повітовий центр з усіма установами тимчасово розмістився в Чечельнику, який стали називати Ольгополем. У 1812 році повітовий центр перевели у село Рогузки-Чечельницької, перейменованого на Ольгопіль, а Чечельнику повернули його попередню назву.
Реформа 1861 року не принесла селянам помітного поліпшення. Весь післяреформений період характеризувався зростанням боротьби трудящих за землю.
У другій половині XIX ст. дещо покращився розвиток ремесла, торгівлі і промисловості. Одним із перших промислових підприємств у Чечельнику був цегельний завод , відкритий Гудовичем. В 1860 року відкрито спиртовий завод, а в 1875 - засновано цукровий. Крім того в містечку працювали свічковий та костопальний заводи. Ще до сьогоднішнього дня збереглися будівлі кінного заводу.
Поразка революції у 1905-1907 роках призвела до посилення негативної реакції. У Чечельнику в 1909 році закрили однокласне училище й приватну польську школу.
На початку 1918 року в Чечельнику була встановлена радянська влада. З березня 1923 року Чечельник, ставши районним центром Тульчинського округу, був переведений в категорію сіл.
З перших днів Другої світової війни в Чечельнику почали утворюватись підпільні і партизанські організації. 24 липня німецькі війська захопили Чечельник. За 2 роки і 8 місяців окупанти заподіяли величезної шкоди народному господарству району. 17 березня 1944 року частини 2-го Українського фронту визволили Чечельник.
У 1962 році Чечельницький район було ліквідовано, і він увійшов до  Бершадського р-ну. З грудня 1966 року знову став районним центром селище міського типу.